Експерти вважають, що майбутнє війни — у стандартизації дронів, яка дозволить створити запаси у мирний час, в поєднанні зі збереженням «гнучкості» ключових елементів.
Статтю з думками експертів опублікувало німецьке профільне видання Hartpunkt.
Як стверджує видання, війна в Україні виступає потужним каталізатором розвитку дронів. Дрони вже стали й залишаться фундаментальною складовою сучасних бойових дій. При цьому значущість безпілотних систем на суші, у повітрі та на морі й надалі зростатиме.
Тому сучасні збройні сили не можуть дозволити собі ігнорувати ці зміни й лишатися без належної уваги на випадок війни. Водночас стрімкі темпи розвитку дронової війни означають, що будь-яка система, яка буде прийнята на озброєння, завтра може застаріти — незалежно від того, як швидко її закуплено й розгорнуто. Це дилема для будь-якого органу закупівель і планування сил.
Навіть найпотужніша й найбагатша армія світу не може дозволити собі суцільно оснащувати війська кожним наступним кроком розвитку — так само, як і повністю ігнорувати зміни та чекати, доки темп розвитку дронової війни «охолоне» до «керованого» рівня. Ризик відстати в разі конфлікту чи війни надто великий. Тож, як зазначає видання, розв’язання має лежати десь між двома крайнощами — постійним повним переоснащенням і вичікуванням.
Стандартизація
Стандартизація, що охоплює і «залізо», і програмне забезпечення, та адаптивність через модульність. Це дві базові засади, на які спираються і Бундесвер, і німецькі виробники дронів. Причина такого фокусу — у припущенні, що промислові спроможності у випадку війни будуть зростати по ходу війни. Переможе той, хто зможе виробляти швидше й дешевше.
Прикладом компонента, який планується стандартизувати для всієї дронової номенклатури збройних сил — не лише Бундесверу, а й НАТО, — є джерело живлення. За даними презентації Планового управління, НАТО працює над стандартизацією «акумуляторних блоків» різних розмірів, форм і функціональності, щоб їх можна було застосовувати в усіх системах. Наприклад, виробникам батарей і безпілотних платформ визначаються габарити монтажного простору, роз’єми й протоколи обміну.
Однак стандартизація джерел живлення може мати і недоліки, як пояснив представник компанії e-Wolf, яка спеціалізується на виробництві батарей, у коментарі для Hartpunkt. Компанія має реальний випадок, коли клієнт спочатку використовував для свого дрона «комерційний» батарейний модуль китайського виробника, але звернувся за розробкою батареї, «підігнаної» під сферу застосування дрона. За словами компанії, батарея стала меншою і на 600 г легшою, водночас має на 30% більшу ємність.
Подібний підхід — до стандартизації бойової частини. Німецькі експерти пропонують, аби збройні сили задали специфікації бойових частин різних калібрів, а потім закупили й заклали їх на зберігання у великих кількостях. Тоді навіть нові виробники дронів зможуть просто брати стандартний виріб і швидко випускати у великих кількостях нові ударні дрони.
Окрім живлення та «активної частини», стандартизацію варто шукати і в керуванні системами — на рівні інтерфейсу користувача. На думку експертів, в ідеальному сценарії оператор має бути здатним управляти всіма розгорнутими безпілотними системами. Інколи навіть одночасно, незалежно від того, чи це розвідники або ударні платформи. І незалежно від того, їде дрон, пливе чи летить.
Як останню систему для стандартизації називають інтерфейси, аби максимально забезпечити модульне використання корисних навантажень — і не тільки їх. Це дозволить зберегти придатність підкомпонентів, закуплених за десять років до застосування, за прикладом планок Пікатінні за MIL-STD-1913.
Адаптивність
Підкреслюється, що експерименти з покращення конструкції дронів мають проводитися не силами дослідних інститутів, а силами військ. Відповідно до принципу «досліджують війська — широко й просто», потрібен інституціоналізований, але легкодоступний шлях, за яким підрозділи зможуть у повсякденному бойовому житті, під наглядом фахівців, ітеративно випробовувати нові технології разом із виробниками. Так навіть технології, які ще не повністю готові до військового застосування, зможуть дозрівати швидше й простіше. Важливо, щоб війська могли говорити з виробниками на рівних.
Нагадаємо, що наприкінці червня німецький виробник дронів Quantum Systems представив в Україні цифрову платформу MOSAIC UxS, розроблену для координації та управління безпілотними системами різних типів і виробників.
About The Author
