Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) провів дослідження, присвячене зростаючій співпраці між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю, що отримала назву «вісь CRINK».
Про це повідомляє офіційний сайт організації.
У межах цього дослідження фахівці центру визначили зростаючу роль цих чотирьох країн, які здійснюють спільні дії як проти України, так і проти країн Заходу, зокрема США та Європи.
Треба зауважити, що це неформальна коаліція, яка, хоча й не є офіційним альянсом, демонструє посилене стратегічне партнерство, спрямоване на протистояння західному домінуванню та створення багатополярного світового порядку.
Основними рушійними силами цього зближення є спільна опозиція до лідерства США в міжнародних справах, прагнення до економічної автономії та відмова від західних санкцій. Зокрема, Росія, зазнаючи тиску з боку міжнародної спільноти через війну в Україні, зміцнила свої економічні зв’язки з Китаєм, який став найбільшим торговим партнером Москви.
У 2023 році двостороння торгівля між країнами перевищила 240 мільярдів доларів США. Китай, своєю чергою, збільшив імпорт російської нафти та природного газу, що стало важливою підтримкою для Росії в умовах західних санкцій.
Іран також активно долучається до цієї коаліції, надаючи Росії технології безпілотних літальних апаратів, що суттєво посилило військові можливості Росії. Північна Корея постачає Росії боєприпаси та робочу силу, що дозволяє Кремлю компенсувати нестачу ресурсів через міжнародну ізоляцію.
Що стосується військової підтримки, то за підрахунками CSIS, Китай і Північна Корея відіграють ключову роль у забезпеченні Росії боєприпасами та військовою технікою. Разом вони забезпечують приблизно 50% потреб Росії в боєприпасах, постачаючи від 7 до 12 мільйонів снарядів калібрів 152 мм та 122 мм.
Зокрема, Північна Корея надала Росії протитанкові керовані ракети Bulsae-4, 120 реактивних систем залпового вогню M1991 калібру 240 мм з очікуваним надходженням ще 120 одиниць, а також 120 самохідних гармат M1989 калібру 170 мм, ще 120 одиниць яких очікуються. Крім того, поставлено 150 ракет малої дальності типів KN-23 та KN-24 із таким самим обсягом у резерві.
Окрім цього, Північна Корея також постачає реактивні гранатомети та понад 15 тисяч військових, з прогнозом надходження додаткових 25–30 тисяч військовослужбовців.
Водночас Китай забезпечує 90% товарів зі списку спільних пріоритетів, до якого входить 50 найважливіших позицій для російських систем озброєння та військового розвитку.
Китайські постачання включають 70% верстатів для виробництва балістичних ракет, 90% мікроелектроніки, необхідної для створення ракет, танків і літаків, а також нітроцелюлозу — критичний компонент для виробництва артилерійських снарядів.
Також важливу роль відіграє Іран, який спільно з Росією розробляє нові типи безпілотних літальних апаратів (БПЛА), зокрема поставляє дрони та навчає пілотів для таких моделей, як Mohajer-6 та Shahed-136/131.
Оцінюється, що близько 15 тисяч ударних дронів Shahed/Герань-2 було використано проти України. В Росії здійснюється спільне виробництво цих дронів із передачею технологій та підготовкою персоналу.
Фахівці CSIS стверджують, що окрім дронів, Іран додатково постачає понад 300 тисяч артилерійських снарядів і мільйон одиниць іншої амуніції, 400 балістичних ракет Fateh-110, а також протитанкові ракети, мінометні міни і плануючі бомби.
About The Author
